На довгий вік, на многії літа,
На шану від людей, тепло родини,
Стелися, доле, крізь усе життя
Лише добром для доброї людини,
Яка горить й захоплює всіх нас
Своєю відданістю й працею щоднини.
Із весни завзято, вперто
Тягне два портфелі Свєта.
Третій в Києві ще має
Та про це ми мало знаєм.
Вантажу на ній багато
Складно Свєті, що й казати
Але як мала мурашка
Тягне ношу, хоч і важко.
З колективом чесна, щира,
Все вирішується миром.
Справедлива, – усі знають,
За це її поважають.
Небайдужа в нас Світлана.
Ось тому із позарана
Йдуть дзвінки їй звідусюди:
Допомогу просять люди.
У військових є потреби,
Їх закрити швидко треба.
Саме як? Шляхи шукає
І усім допомагає.
А яка чудова мама,
Мама-супер, скажем прямо.
Завдяки своєму сину
Аж двох дочок має нині,
За невістку, ми вже знаєм,
Як про рідну дочку дбає.
Хай для тебе, Свєто наша,
Кожен день стає все кращим.
Хай відступлять всі тривоги
На шляху до ПЕРЕМОГИ.
Будь здорова та щаслива,
Хай прибуде в тобі сила,
Бо роботи ще багато,
Хлопцям треба помагати.
Хай щасливі будуть діти,
Щоб могла за них радіти
Довго-довго в цьому світі.
Хай збуваються бажання.
Сонечко, приймай вітання!
З любов’ю та повагою автор – Надія Петриченко
